Ще до початку розвитку науково-технічного прогресу всьому світу доводилося задовольнятися єдиним способом з виготовлення кави. Цей варіант приготування напою був придуманий арабами: каву варили в турці або в іншому зручному для цього посудині.

Фактично, турка активно застосуеться, донині: її відносять до категорії наплітних кавоварок, що має на увазі необхідність нагріву.

Крім класичної турки, до розряду наплітних кавоварок, також відносять гейзерний варіант. Така кавоварка являє собою агрегат, що включає в себе три секції:

  • Вода заливається в нижню частину такого механiзму.
  • Середня, виконана у формі фільтра має сітчасту основу, туди кладеться подрібнена кава.
  • Верхня частина орієнтована на видачу вже виготовленого напою, за допомогою вузької трубки, яка виведена від другої секції, відбувається конденсація.

Таку кавоварку потрібно поставити на вогонь і дочекатися моменту, коли вода закипить, тоді пар під дією тиску проходить крізь кавову субстанцію, після чого з верхньої секції відбувається розлив виготовленого напою. Однак, наша стаття все-таки присвячена історії створення кавомашини, а не першому її прототипу. Тому повернемося до основної теми.

Історія винаходу

У далекому 1800 році французом де Беллуа був винайдений крапельний варіант кавоварки, в ньому вода по крапельці, всього один раз проходить через фільтр, що містить перемелену каву. У 1819 році ще одним вихідцем з Франції, на прізвище Моріз була дещо вдосконалена позначена конструкція, знайдена де Беллуа, після чого кавоварку можна було перевертати. Пристрій, винайдений де Беллуа, сучасники віднесли до категорії кавоварок фільтраційного напрямку.

У 1827 році свiт побачив першу версію гейзерної кавоварки. З плином часу початковий варіант гейзерної кавоварки піддався деякому ускладненню. Доповнення полягало у вигляді появи елемента з електронагрівальними властивостями, виникли спеціальні клапани і шайби, що перебувають в русі, але функціональний принцип не змінився.

У 1840 році Нальєр, що жив в Шотландії винайшов вакуумну версію кавоварки. У цьому пристрої кипляча вода повинна проходити крізь подрібнену каву, а повернення назад в посудину для води. Сьогодні такі пристрої втратили свою актуальність і їх більше не використовують. Функціональний принцип позначених кавоварок базується на єдиному проході пари крізь подрібнену каву під дією сильного тиску. Перша версія компресійної кавоварки в 1855 році була створена де Сантаїсом. Такий агрегат мав високий ступінь виробництва, особливо з урахуванням того часу. В цому пристро ї був занадто складний механізм і громіздкість, дуже скоро цей механipv пiшов у небуття. Проте, завдяки йому стали розвиватися нові концепції апаратів якi виробляють каву.

Кавомашини Еспресо

У 1901 році засновником компанії BEZZERA винайдена перша в світі еспресо кава машина. Луігі Беццером зареєстрований патент на пристрій, що складається з основного котла і допоміжних чотирьох механізованих груп. Кожна з таких складових передбачала використання різних за габаритами фільтрів, які містять каву. За умови, коли вода піддається кипінню, пар в репресивному порядку повинен проходити крізь каву, а отриманий в результаті цієї процедури напій надхорить у посуд для кави. Таким чином, світ побачив каву еспресо.

У 1903 році італійцем Павоні було придбано Ліцензійну угоду на можливість виробництва машин з виготовлення кави від Беццера. Після чого стартувало їх застосування в кофетеріях і ресторанах. У 1905 році італійськими виробниками був зроблений перший варіант кава-машини, орієнтований на комерційний масовий продаж.

Коли закінчилася Друга світова війна, Гіггіа сконструював Еспресо-машину оснащену поршневим механізмом, що створює тиск високого ступеня для виробництва пінки з пишною основою. Така пінка, карамельного кольору перетворилася на свого роду, візитну картку для кави “еспресо”.

У 1961 році Faema здійснив запуск машини, в ній був застосований поршень для пропускання води крізь каву за допомогою електричного насоса. У цьому пристрої вода проходила крізь трубку, пропускається крізь котел, а вже потім крізь каву. Така конструкція забезпечує воді витримку оптимальної температури, причому піддаватися фільтрації, не залишаючись в котлі протягом тривалого періоду. Практично всі сучасні ресторанні машини, по суті, є основою цiєї моделi.

Пройшовши тернистий шлях з удосконалення та ускладнення конструкції, сучасні варіанти кавових автоматів досягли рівня складних суперавтоматів, якi обладнанi комп’ютерним пристроєм.